Маніфест спільноти
Ми сповідуємо християнську систему цінностей, зокрема необхідність дотримуватися (або хоча б намагатися дотримуватися) 10 заповідей.
Ми визнаємо, що можливість Вибору дарована людині Богом і ніхто не може цю можливість у людини відібрати. Тому всі відносини всередині Спільноти будуються на принципах добровільності, усвідомленої згоди та відповідальності перед іншими людьми.
Наше життя — це Служіння цілям, які ми самі собі визначаємо. Ми прагнемо обирати значущі цілі так, щоб їхнє досягнення створювало цінність і покращувало Світ хоча б в окремому його аспекті. Збагачення не може бути кінцевою метою Служіння. Гроші ми розглядаємо насамперед як інструмент досягнення цілей вищого рівня.
Для нас першопричиною та головною мотивацією завжди є створення цінності. Ми не тривожимося про миттєву віддачу: створена та віддана світу цінність неминуче повернеться до автора — у тій чи іншій формі, сьогодні чи завтра.
Сім’я є вищою цінністю приватного життя кожного індивіда.
Якщо життєво важливі інтереси Сім’ї — її безпека, здоров’я та людська гідність — входять у конфлікт з інтересами держави, ми віддаємо пріоритет Сім’ї. При цьому будь-які дії щодо захисту інтересів Сім’ї повинні відповідати пункту 1 цього Маніфесту.
Ми жертвуємо зі свого особистого доходу на цілі, які самі собі визначаємо, в обсягах, які самі собі визначаємо. Бізнес жертвує з прибутку, а не з валових доходів.
Ми вважаємо ризик виправданим, якщо він усвідомлений, зрозумілий, співмірний з очікуваним результатом і керований. Ми не маємо права без достатніх підстав перекладати наслідки добровільно прийнятого нами ризику на інших людей.
Ми вважаємо, що навіть із негативного результату людина здатна винести досвід, знання або новий сенс. Наявність такого досвіду не перетворює зло на добро і не применшує тяжкості зазнаної втрати.
Ми вважаємо, що мета не виправдовує засоби. Використовувані засоби повинні відповідати пункту 1 цього Маніфесту. Порушення цього принципу не стає припустимим внаслідок обставин, якими воно було викликане. Якщо таке порушення все ж сталося, ми визнаємо його порушенням, приймаємо відповідальність за свої дії та вживаємо розумно доступних заходів для виправлення завданих наслідків. Обставини можуть пояснювати порушення морального принципу, але не перетворюють порушення на норму.
Ми виконуємо взяті на себе зобов’язання, навіть якщо це нам невигідно. Однак ми залишаємо за собою право на перегляд взятих на себе зобов’язань, якщо ситуація істотно й непередбачувано змінилася і виконання зобов’язань загрожує нашому існуванню або вимагає порушення наших морально-етичних принципів. Перегляд зобов’язання передбачає добросовісну спробу узгодити нові умови з іншою стороною і за можливості компенсувати завдану їй шкоду.
Ми дотримуємося податкового законодавства в повному обсязі, виконуючи свій громадянський обов’язок («віддавайте кесареве кесареві»). При цьому ми розмежовуємо зону своєї відповідальності (чесний заробіток і сплата) та зону відповідальності держави за розпорядження цими ресурсами.
Мова — це глибока духовна та культурна складова особистості, її невід’ємний код. Примусова відмова від рідної мови на догоду политичним трендам — це зазіхання на внутрішню свободу людини. Ми переконані, що головне в комунікації — досягнення взаємного розуміння та повага до мовної самобутності кожного.
Ми засуджуємо військове вторгнення Росії в Україну. При цьому ми відкидаємо концепцію колективної провини і не поширюємо відповідальність за дії держави на весь народ. Ми переконані, що сліпа ненависть — це деструктивна сила, яка руйнує людську гідність і душі людей незалежно від їхньої сторони.
Ми визнаємо право людини на помилку і розглядаємо помилки та невдачі як частину шляху і джерело цінного досвіду. Право на помилку не звільняє від відповідальності за її наслідки та обов’язку за можливості їх виправити.
Мир кращий за конфлікт, поки ціна миру не вимагає згоди зі злом, відмови від захисту невинних або порушення фундаментальних моральних принципів. Насильство припустиме лише як крайній захід захисту після вичерпання розумних ненасильницьких засобів і тільки в необхідному та співмірному обсязі.
Ми вважаємо, що прийняти допомогу в ситуації, коли ти цього потребуєш, не соромно. Також не соромно просити допомоги у тих, хто сильніший за тебе і може тобі допомогти. Однак ми прагнемо не перетворювати отримання допомоги на добровільно обрану постійну залежність, якщо здатні відновити самостійність.
Ми вважаємо, що Свобода людини виражається тільки свободою волі та вибору. Як тільки людина приймає на себе будь-які зобов’язання, вона втрачає частину своєї свободи. Ми визнаємо рівність людей перед Богом, у людській гідності та перед справедливим законом, але не вважаємо людей однаковими за здібностями, досягненнями, відповідальністю, становищем і ресурсами. Ми не вважаємо соціальну та майнову нерівність злом саму по собі. Разом з тим більші здібності, влада та ресурси створюють більшу відповідальність перед Суспільством. Ми вважаємо, що Братерство — це особистий вибір людей і воно не може бути нав’язане.
Ми прагнемо говорити правду і не вводити інших людей в оману. Ми визнаємо право людини не розкривати інформацію, яку вона не зобов’язана розкривати, однак право на мовчання не означає права на обман.